Головні члени речення — це підмет і присудок. Підмет — головний член речення, що означає дійову особу або предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто що Підмет завжди пов’язаний із присудком і найчастіше виражається іменником або займенником у називному відмінку (На землю глянули тихі зорі (М. Коцюбинський)), рідше — дієсловом у неозначеній формі або числівником (Лиш боротись — значить жить! (І. Франко). «Три» у щоденнику виглядає не дуже симпатично). Присудок — головний член речення, який характеризує підмет за дією, станом або ознакою і відповідає на питання що робить підмет що з ним робиться який він є хто він такий що він таке Присудок завжди пов’язаний із підметом. Він найчастіше виражається дієсловом (Ліс дрімав у ранковій тиші), рідше — прикметником чи іменником (Вірний приятель — то найдорожчий скарб (Нар. тв.)). Другорядні члени речення — це додатки, означення, обставини. Вони пояснюють або уточнюють головні члени речення й залежать від них.