Будова та функціонування кишковопорожнинних[ред. • ред. код]Кишковопорожнинні — група двошарових багатоклітинних організмів, що мають радіальну (променеву) симетрію. Кишковопорожнинні живуть у морях та океанах, рідше в прісних водоймах; є як прикріплені та малорухомі форми, так і ті, що активно плавають (в багатьох відбувається чергування прикріпленої та рухомої стадій життєвого циклу). Розміри тіла від 1 мм (деякі поліпи) до 30 м (ціанея арктична). Всього нараховується близько 9 тис. видів кишковопорожнинних.Стінка тіла обмежує внутрішню гастральну (кишкову) порожнину і складається з ектодерми (зовнішній покрив, що виконує в основному функцію захисту) і ентодерми (внутрішній шар, що виконує травну функцію), між якими знаходиться драглистий шар — мезоглея (секретується клітинами екто- і ентодерми).Травлення[ред. • ред. код]Частково порожнинне. Остаточно їжа перетравлюєтся в епітеліальних і епітеліально-мязових клітинах (внутрішньоклітинне травлення).Історія класифікації[ред. • ред. код]Раніше вчені виділяли тип Кишковопорожнинні, після розформування якого кнідарії та реброплави отримали ранг окремих типів. Термін «кишковопорожнинні» лишився для позначення одного з розділів підцарства Справжні багатоклітинні.Розмножуються кишковопорожнинні як статево так і вегетативно, здатні до регенерації. Класифікація кишковопорожнинних:Гідроїдні (гідра прісноводна)Сцифоїдні (аурелія, коренерод)Поліпи (коралові поліпи (колоніальні)), актинії або морські квіти (поодинокі поліпи, що не мають скелета).Згідно з класифікацією, яку ввела в 1997 році Лінн Марґуліс, що є переробленою моделлю Томаса Кавалье-Сміта, кнідарії та реброплави після розформування типу Кишковопорожнинні були вміщені в групу радіально-симетричних(Radiata) підцарства Справжні багатоклітинні (Eumetazoa). Дана класифікація наразі не є офіційно затвердженою, але, тим не менше, широко використовується в науковій літературі.