Карпатське село- перлина Західної України. Бачу як у сні : зелені полонини, на яких ніби намистинки хтось розсипав поодинокі деревяні хатки. А он там , отара овець спустилась до джерела втамувати літню спрагу. А за тим дрімучим лісом, котрий височить до самого неба, ледь-ледь проглядається вершина Говерли, вона прекрасна. Глянеш на село, і стоїш мов зачарований : навколо тиша, багато хаток, тонких журавлів попід ними, круті стежечки, які зєднують малі , але розписані в українському стилі, сільські хати, сади, а в тих садах розкішні, пишні дерева. Стоять і чекають, поки добрий господар зірве плоди. А за тим зеленим бугром бурхливо несе свої води річка Черемош. Вода холодна, чиста, цілюща. Село як на долоні. Воно прекрасне, превозданне, особливе. Воно - саме втілення всієї української самобутності.