Фантастичні оповідання Азімова «Фах» та Діани Вінн Джонс «Мандрівний замок Хаула» дають можливість поглянути на людські якості з різних сторін.

Візьмемо для початку Джорджа, головного героя твору «Фах». Здається гарне бажання – допомогти людині якнайшвидше опанувати професією. В майбутньому замість книг та практики будуть машини, які записують всю інформацію в мозок людини. Свободи вибору у людини немає. Що вирішила машина, тим тобі і бути. Здається це влаштовувало майбутніх жителів Землі. Але Джордж не згоден з таким положенням речей. Коли його перевіряють за допомогою тестів, виявляється, що він не придатний до жодної професії. Через це він потрапляє до будинку для недоумкуватих. Джордж тікає на Олімпіаду, де хоче знайти когось, хто б вислухав його. Він обурюється тим, що машина вирішує за людину і позбавляє її здатності мислити самій. Машинна освіта не дає можливості людині розкрити весь її творчий потенціал. Після цього його знову вертають в притулок. Але тут він усвідомлює, що цей притулок і є тим самим маленьким островом, де знаходяться ті, хто здатен мислити без допомоги машини. Він починає розуміти, що він з небагатьох жителів, що можуть мислити та навчатись самостійно. Що дає шанс зробити нові відкриття для планети та змінити її історію. В оповіданні «Мандрівний замок Хаула» йдеться мова про одну з сестер – Софі Хаттер. Зла відьма перетворює її на стару жінку. Після чого Софі йде світ за очі. Після багатьох пригод, Софі все ж залишається доброю, що видно з її вчинків. Її переживання за Хоула позбавляють її чар відьми і вона знову стає молодою.

Роблячи висновок з обох фантастичних творів, бачимо, що ніякі перешкоди та злі люди не можуть протистояти тим, хто здатен робити добро та мислити самостійно. Саме такі люди можуть змінювати світ на краще.